Головна » Без рубрики » ТАЛАНТИ І НАРКОТИКИ: ЧОГО ШУКАЮТЬ ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ В ПРИЙОМІ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИНТАЛАНТИ І НАРКОТИКИ: ЧОГО ШУКАЮТЬ ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ В ПРИЙОМІ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

ТАЛАНТИ І НАРКОТИКИ: ЧОГО ШУКАЮТЬ ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ В ПРИЙОМІ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

ТАЛАНТИ І НАРКОТИКИ: ЧОГО ШУКАЮТЬ ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ В ПРИЙОМІ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

Рок-н-ролл, наркотики і смерть

Свого часу мені довелося крутитися в рок-тусовці нашого міста, серед творчіх людей – талановитих і не дуже, успішних і таких, хто ще лиш щукав себе. Серед цих людей наркотики були цілком звичайним явищем – хто ж з справжніх музикантів не пробував їх?

Мені згадуються концерти, коли музиканти чекали за лаштунками своєї черги вийти на сцену – багато хто готувався грати, «розширивши свідомість». Повільні, заторможені рухи і слова, очі, які дивилися ніби всередину себе… Пригадую тоненьку дівчину, схожу на привида– бліду, с колами під очима, що рухалася непевними, рваними рухами. Підійшоши до нашої компанії, вона спитала ледве чутним голосом – «Чуваки, ви мого Мішаню не бачили?» Мішаня, відомий в тих колах гітарист, стояв в цей час в кількох лише кроках від неї. Хтось махнув в його бік рукою, і дівчина посунулася туди, як примара, втім, так і не дійшла до Мішані – сіла просто на підлогу і застигла, ніби в глибокому сні.

Мішаня (ім’я музиканта, я, звісно ж, змінюю) ще за кілька років перед тим вважався гітаристом від Бога, грав так, ніби мав не по п’ять, а, принаймні по десять пальців на кожній руці, його називали новим Джиммі Хендріксом і пророчили велике майбутнє.

Проте, в той вечір його виступ був зовсім іншим – музикант грав, не вписуючись в загальну канву музичного твору, в якийсь момент вирішив, що має заграти соло і висунувся вперед. Його колеги затихли, даючи гітаристу можливість показати свій талант, і він заграв. Мабуть, він вважав, що грає круто, може так і було у зміненому світі, де Мішаня перебував в той момент. Та в реалі він завис на одній ноті, яку тягнув і тягнув, аж поки лідер групи не махнув роздратовано звукорежисеру, і той просто відключив гітариста на своєму пульті.

Через кілька місяців після того концерту Мішаня вмер – не від передозу, зовсім ні. Організм тихо згас, виснажений надто частим зловживанням наркотичними речовинами. Як людина розумової діяльності, я ціную здатність швидко мислити і знаходитись при тверезому глузді. Тоді я була вражена очевидною деградацією талановитого музиканта, і не його одного. І покрутившись в музичних колах, пообіцяла собі – я ніколи не доведу свій розум до такого стану, хай і обійдуся без так званого розширення свідомості. Для мене можливість зберігати мислення, без сумніву, важливіша.

Чого шукають в наркотиках люди мистецтва?

Так якого просвітлення все ж таки шукають богемні люди в наркотичних речовинах? Зовсім не секрет, що не тільки музиканти схильні до вживання цих речовин – історія знає багато імен талановитих митців, до смерті яких так чи інакше були причетні наркотики. Чого вони шукають – натхнення? Розвитку? Нових ідей?

Джон Колтрейн – всесвітньо відомий саксофоніст, колись сказав: «Коли я граю під героїном, я граю не себе, а героїн». Він був переконаний, що втягнувшись в залежність від речовин, музикант перестає розвиватись і творити нове – його творча думка починає ходити по колу…

 А що кажуть про це спеціалісти?

Лікарі-наркологи, думки яких ми питали, вважають: «Після перших прийомів наркотичних речовин людина і справді може отримати сплеск творчої діяльності, який може сприяти самовираженню. Але творчість майже неможива або дуже утруднена безпосередньо в стані наркотичного сп’яніння. Людина може «описати» цей сплеск художніми прийомами вже після повернення до нормального стану свідомості. Однак при подальших прийомах речовин стани стають все більш подібними, а періоди між прийомами, коли людина може втілити свої враження у творчості – все коротшими. Поступово життя творчої людини переворюється на постійну гонитву за новим «натхненням» і неможливість його знайти», що в свою чергу перетворюється в лікування наркозалежністі. То чи вартує короткочасний сплеск натхнення – знищеного через кілька місяців чи років розуму і таланту? Моя думка – ні.

Зворотній зв'язок

Повідомлення надіслане